Війна в кожному з нас залишила на серці велику рану: ми втрачали своїх друзів-побратимів, матері— своїх дітей, дружини — чоловіків, діти — батьків, виходили з оточень і перебували під обстрілами, ризикували життям. 
Рано чи пізно нам доводиться повертатись до цивільного життя. Не завжди вдається побороти ту біль і гнів, яка накопилась в наших серцях. Одні починають зриватись на своїх близьких і рідних, які ні в чому не винні, інші зловживати спиртними напоями або замикатись в собі. Тому, шановні побратими, наший обов'язок підставити своє плече товаришу, підтримати його, адже ми навіки одна велика родина!
Зателефонуй побратиму, дізнайся як у нього ,справи, можливо не вистачає коштів на протез чи інвалідний візок, немає роботи чи якісь проблеми в сім'ї.
Зателефонуй батькам загиблого побратима. Можливо їм необхідно нарубати дрів чи сходить за ліками.
Твоя підтримка дуже важлива для них. 
Не будь байдужим! Долучайся!
Слава Україні!
Ідея - Микола Борода, текст - Бобраніцький Віталій, фото - Смольникова Марина.